instagram  telegram 2

Телефон: 📞+38 (066) 183-78-12

01 вересня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 362/6616/24, провадження № 61-8216св26 (ЄДРСРУ № 139404259) досліджував питання щодо вимоги про недійсність правовстановлюючого документа при розбіжностях між його даними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 зазначено, що державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в неї права, але створює спростовувану презумпцію такого права. Подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 та від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17.

Принцип реєстраційного підтвердження речових прав означає, що розбіжність між фактичним об`єктом, правовстановлюючим документом і відомостями реєстру не може розглядатися як така, що не впливає на цивільні права. Доки неправильна офіційна інформація підтверджує право однієї особи на об`єкт нерухомості за адресою, за якою фактично знаходиться майно іншої особи, існує стан правової невизначеності та об`єктивна перешкода у здійсненні права останньої.

Частина третя статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, зокрема, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються, а державна реєстрація проводиться у порядку, визначеному цим Законом.

ВИСНОВОК:  Вимога про недійсність правовстановлюючого документа може бути ефективною, якщо дефект цього документа негативно впливає на реалізацію прав позивача.

 

Матеріал по темі: «Встановлення факту належності правовстановлюючого документу»

 

 

належність правовстановлюючого документу, паспорт, договір, прізвище, змагальність, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов